flag Судова влада України

Стара версія сайту | Лист вебмайстру

Компетенція та нормативно-правові засади діяльності

Компетенція суду

Відповідно до Указу Президента України «Про Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів» від 20 серпня 2001 року затверджено Мережу та кількісний  склад  суддів  місцевих судів, відповідно до якої Галицький  районний  суд  м. Львова  є місцевим судом та здійснює повноваження, відповідно ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

                                               Нормативно-правові засади діяльності

      1.   Конституція України від  28 червня 1996 року, з наступними змінами.

2.   Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року, з наступними змінами.

3.   Закон України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року, з наступними змінами.

4.   Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року, з наступними змінами.

5.   Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року, з наступними змінами.

6.   Указ Президента України «Про Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів»  від 20 серпня 2001 року, з наступними змінами.

7.   Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011року  № 3674-VI

8, Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року     №2939-VI.

9.   Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді, затверджена Наказом Державної судової адміністрації України вiд 27 червня 2006 року   68, з наступними змінами.

10.  Інструкція про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду. затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 15 грудня 2011 року № 168, з наступними змінами.

11. Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1997 року № 348, з наступними змінами.

12. Перелік судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 11 лютого 2010 року №22.

13. Порядок  ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затверджений  постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006  №740, з наступними змінами.

14. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, з наступними змінами.

15. Правила поведінки працівника суду, затверджені рішенням Ради суддів України від 6 лютого 2009 року № 33

 


ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»
Стаття 6 Самостійність судів


1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
2. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
3. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.


Кримінальний кодекс України

Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів.

1. Втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або робитися винесення неправосудного рішення, -

карається  штрафом  до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян  або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

2. Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені особою з використанням свого службового становища, -
караються позбавленням права обіймати  певні  посади  чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Стаття 377. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного.

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо судді, народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Умисне заподіяння судді, народному засідателю чи присяжному  або  їх близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя,-
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до шести років.

3. Умисне заподіяння судді, народному засідателю чи присяжному  або їх близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Стаття 378. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного.
1.    Умисне знищення або пошкодження майна, що належить судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам, у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, -

караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п'яти років.

2.    Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років.

Стаття 382. Невиконання судового рішення
1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, -

карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
 

 

Рішенням ради суддів Галицького районного суду м. Львова №2 від 21 січня 2015 року затверджено зміни до Положення про апарат Галицького районного суду м. Львова.

Дані зміни були погоджені начальником ТУ ДСА України в Львівській області 31 січня 2015 року.