flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики Галицького районного суду м. Львова з розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення (Глава 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення» Кодексу України про адміністративні правопорушення) за 2015 рік.

20 січня 2016, 17:30

Узагальнення судової практики Галицького районного суду м. Львова

з розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення (Глава 13-А

«Адміністративні корупційні правопорушення» Кодексу України про

адміністративні правопорушення) за 2015 рік.

 

Одним із напрямків розвитку правової системи України є посилення захисту прав і свобод особи в сфері розгляду справ про адміністративні правопорушення. На цьому шляху послідовно удосконалюються форми і методи діяльності органів, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення та їх розгляд, утверджуються демократичні стандарти, набуває визначеності судова практика та формується соціальний досвід.

Стаття 3 Конституції України закріпила принцип, що людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканість та безпека визнаються в Україні найвищою цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Держава відповідає за свою діяльність перед людиною. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.                                             

Однакові вимоги до складання протоколів, забезпечення процедури розгляду судових справ є своєрідною гарантією забезпечення прав або охоронюваних законом інтересів громадян.

За 2015 рік Галицьким районним судом м. Львова розглянуто 7 справ узагальнюваної категорії.

Галицьким районним судом м. Львова в цілому забезпечується правильне вирішення справ про адміністративні корупційні правопорушення (глава 13-А КУпАП з урахуванням внесених змін та Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»). Вимоги ст.8 КУпАП щодо чинності закону про відповідальність за адміністративні правопорушення постійно враховуються під час прийняття судом постанов за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення.

У п’яти справах даної категорії, особи, які притягувались до адміністративної відповідальності, не заперечили факт вчинення ними адміністративного (корупційного) правопорушення, повністю визнали свою вину у вчиненому. 

           Так, у справі №461/2827/15-п про вчинення адміністративного (корупційного) правопорушення, передбаченого  ст.172-7 КУпАП України, встановлено, що Особа 1,  перебуваючи на посаді директора комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», будучи посадовою особою юридичних осіб публічного права, відповідно до п. «а» п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, всупереч інтересам служби та держави, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів і не повідомив невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, що передбачено ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» в період з 13.03.2014 року по 05.02.2015 року, а саме наказом від 12.04.2011 року №3-к прийняв на роботу на посаду головного економіста з фінансової роботи відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Особу 2, яка є дружиною останнього. 

В справі №461/652/15-п про вчинення адміністративного (корупційного) правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП України, встановлено, що Особа 1,  перебуваючи на посаді директора оперної студії Львівської Національної музичної академії ім.М.В.Лисенка, будучи, у відповідності до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, всупереч інтересам служби та держави, умисно, порушуючи вимоги п.1 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», достовірно знаючи про зобов’язання щорічно до 01 квітня подавати за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік, умисно своєчасно не подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік.         

У справі №461/1208/15-п про вчинення адміністративного (корупційного) правопорушення, передбаченого  ст.172-7 КУпАП України, встановлено, що Особа 1,  перебуваючи на посаді директора Філії Львівського обласного державного центру експертизи сортів рослин, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, всупереч інтересам служби та держави, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів і не повідомив невідкладно безпосереднього керівника про наявність такого конфлікту, що передбачено ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» в період з 08 квітня 2014 року по 25 грудня 2014 року включно. Вказане правопорушення виявлено 23 січня 2015 року.

В справі №461/651/15-п про вчинення адміністративного (корупційного) правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП України, встановлено, що Особа 1, перебуваючи на посаді завідувача проблемної науково-дослідницької лабораторії музичної етнології Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка, будучи, у відповідності до п.п. “а” п.2 ч.1 ст.4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, всупереч інтересам служби та держави, умисно, порушуючи вимоги п.1 ст.12 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, достовірно знаючи про зобов’язання щорічно до 01 квітня подавати за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік, умисно своєчасно не подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік, подавши її лише 16.12.2014 року.

 У справі №461/653/15-п про вчинення адміністративного (корупційного) правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-9 КУпАП України, встановлено, що Особа 1, перебуваючи на посаді проректора з науково-педагогічної, виховної роботи та міжнародних зв’язків Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка, будучи, у відповідності до п.п. “а” п.2 ч.1 ст.4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, при виявленні корупційних правопорушень, зокрема неподання в термін до 01.04.2014 року працівниками Львівської Національної музичної академії ім.М.В.Лисенка (всього 27 осіб) декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання  фінансового характеру за 2013 рік, всупереч вимогам ч.7 ст.5 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, умисно не вжив у межах свої повноважень заходів щодо припинення правопорушення та негайно письмово не повідомив про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

За результатами розгляду усіх наведених справ судом було винесено постанови про визнання осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності, винними у вчиненні адміністративних (корупційних) правопорушень та накладено адміністративні стягнення.

По двох справах, особи, які притягувались до адміністративної відповідальності, заперечили факт вчинення ними адміністративного (корупційного) правопорушення.

Так, у справі №461/7364/15-п про вчинення адміністративного (корупційного) правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП України, встановлено, що Особа 1 перебуваючи на посаді заступника директора з навчально-виробничої роботи Відокремленого структурного підрозділу – Львівського коледжу «Інфокомунікації» Національного університету «Львівська політехніка», відповідно до наказу №01-К ввід 03.01.2013 року Відокремленого структурного підрозділу – Львівського коледжу «Інфокомунікації» національного університету «Львівська політехніка», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, достовірно знаючи про зобов’язання щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру  за минулий рік за формою, що додається до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», умисно не подав до 01.04.2015 року вищевказану декларацію, подавши її несвоєчасно лише 23.06.2015 року, чим порушив вимоги ст.ст.1, 45 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Дана особа в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, визнала частково, надавши пояснення про те, що вона не була обізнана про необхідність подання декларації.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд, при ухваленні постанови 08.07.2015 року, прийшов до висновку, що вина Особи 1 у неподанні декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції-" доведена повністю. Його дії судом кваліфікувалися за ч.1 ст.172-6 КУпАП. Суд вважав доцільним накласти на дану особу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 ( вісімсот п’ятдесят) гривень.

Однак, не погодившись із постановою суду, Особа 1 17.07.2015 року подала апеляційну скаргу на постанову від 08.07.2015 року.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10.12.2015 року скасовано постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 08.07.2015 року у справі №461/7364/15-п та закрито провадження, звільнивши Особу 1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП.

У справі №461/3228/15-п про вчинення адміністративного (корупційного) правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП України, встановлено, що Особа 1 перебуваючи на посаді директора комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівському молоді», всупереч інтересам служби та держави, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, що передбачено ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідальність за яке передбачена ст. 172-7 КУпАП. Відповідно до наказу управління освіти Львівської ОДА №21-К від 23.04.1998 року  Особу 1 призначено директором КЗЛОР «Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді». Згідно статуту, КЗЛОР «Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді» підпорядковується департаменту освіти і науки Львівської ОДА, директор закладу призначається та звільняється з посади департаментом освіти і науки Львівської ОДА.

На підставі наказу № 94-к від 30.09.2010 року на посаду бухгалтера КЗЛОР «Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді» було прийнято Особу 2, яка є дочкою Особи 1.

В ході виконання службових обов’язків, використовуючи свої службові повноваження, Особа 1 24.06.2014 року своїм наказом №128 здійснив преміювання близької Особи 2 за сумлінне виконання посадових обов'язків та за результати роботи у ІІ кварталі 2014 року в розмірі 1500 гривень. Наказом №139 від 02.07.2014 року встановив Особі 2 надбавку до заробітної плати за складність і напруженість у роботі на ІІІ квартал 2014 року в розмірі  50% від посадового окладу Наказом №141 від 22.07.2014 року здійснив преміювання Особи 2 з нагоди відзначення професійного свята та за сумлінне виконання посадових обов'язків в розмірі 1474 гривень. Наказом №176 від 22.09.2014 року здійснив преміювання Особи 2 за сумлінне виконання посадових обов'язків та за результатами роботи у III кварталі 2014 року в розмірі 1400 гривень та наказом №191 від 21.10.2014 року встановив Особі 2 надбавку до заробітної плати за складність і напруженість у роботі на VI квартал 2014 року в розмірі 50% від посадового окладу.

Таким чином, у Особи 1, при прийнятті рішень про встановлення своїй близькій особі преміювань та надбавок, виникла суперечність між майновими інтересами близької особи та його службовими повноваженнями, наявність якої могла вплинути на об’єктивність та  неупередженість при прийнятті рішень і у відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» є конфліктом інтересів. Відповідно до  ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» Особа 1 зобов'язаний був негайно повідомити про наявність конфлікту інтересів директора департаменту освіти і науки Львівської ОДА, однак про наявність конфлікту інтересів під час встановлення премій та надбавок своїй близькій особі невідкладно безпосереднього керівника не повідомляв.

В судовому засіданні Особа 1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП, заперечив, пояснивши, що 22.04.2014 року він надіслав лист в департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації. Оскільки станом на 12.05.2015 року ніякого роз’яснення від його керівництва не надходило, він звертався до профспілкового комітету з листом, щоб на час наявності конфлікту інтересів посилити контроль за дотриманням його донькою правил внутрішнього трудового розпорядку, виконанням посадових обов’язків. Він  просив Львівську ОДА здійснювати контроль щодо законності надання Особі 2 матеріальних заохочень: премій, надбавок, матеріальної допомоги.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд при ухваленні постанови 27.04.2015 року прийшов до висновку, що вина Особи 1 у неповідомленні безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів доведена повністю. Його дії судом кваліфікувалися за ст.172-7 КУпАП. Суд вважав доцільним накласти на Особу 1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 ( сто сімдесят) гривень.

05.05.2015 року Особа 1 сплатив суму штрафу у добровільному порядку.         

 

Отож, як видно з вищенаведеного, за вказаний період судом розглянуто всього 7 справ узагальнювано категорії. В усіх розглянутих справах винесені постанови про визнання осіб винними у вчиненні адміністративних (корупційних) правопорушень та накладено адміністративні стягнення. З них лише одна справа №461/7364/15-п була предметом перегляду суду апеляційної інстанції. Інші постанови суду не оскаржувались та набрали законної сили.

Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що всі стадії провадження у даних справах про адміністративне корупційне правопорушення, починаючи від складання протоколу і закінчуючи виконанням постанови про накладання адміністративного стягнення, характеризуються відсутністю проблемних аспектів, а відтак проблемних питань застосування положень Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» під час розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення, які б автор міг навести в узагальненні, немає.

 

Виконавець – помічник заступника голови суду Сливка С.І.