Заочний розгляд справи

Заочний розгляд справи

Інститут заочного розгляду справи покликаний попередити випадки зловживання відповідачем своїми правами, прискорення розгляду справ та дотримання гарантій особи на судовий захист. 

Так, відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Інститут заочного провадження спрямований також на розвиток ч.3 ст.27 ЦПК України про те, що особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. 

Таким чином, заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте, в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку. 

Разом із цим, суди повинні дотримуватись таких умов проведення заочного розгляду справ: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи. Лише за наявності всіх п’яти умов суд може провести заочний розгляд справи.  

Крім цього, судам необхідно звернути увагу на те, що заочне рішення може ухвалюватися лише у справах позовного провадження. Норми глави 8 ЦПК України, які регулюють порядок заочного розгляду справи, розміщені в межах розділу ІІІ ЦПК України «Позовне провадження» і встановлюють особливості розгляду справ у порядку позовного провадження, а не окремого провадження, наказного чи іншого провадження.

Отже, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні та перегляді заочного рішення є визначальним з точки зору виконання інститутом заочного провадження своєї мети — сприяти ефективному та оперативному здійсненню правосуддя.

Разом із порядком винесення заочного рішення, ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення — шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення (статті 228—232), а також загальний порядок — апеляційне оскарження — для позивача (ст. 232).

Статтею 229 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення. За правилами ст.121 ЦПК України неналежно оформлена заява про перегляд заочного рішення залишається судом без руху і відповідачу надається строк для усунення недоліків. У разі, якщо відповідач у встановлений строк виправить визначені судом недоліки, заява про перегляд заочного рішення вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що постановляється відповідна ухвала.  

Складним питанням у судовій практиці є можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про визнання заяви про перегляд заочного рішення неподаною і повернення її заявникові. Частиною 7 ст.229 ЦПК України передбачено, що до неналежно  оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила ст.121 ЦПК України, тобто про залишення заяви без руху та про визнання заяви неподаною та повернення її заявникові. Однак у ст. 293 ЦПК України серед ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, не вказано ухвалу про визнання заяви про перегляд заочного рішення неподаною та повернення її заявникові, а передбачено лише можливість апеляційного оскарження ухвал про повернення заяви позивачеві (заявникові) — п. 3 ч. 1 ст. 293 та про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду — п. 16 ч. 1 ст. 293.

У випадку постановлення судом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав, встановлених ст.207 ЦПК України, така ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку окремо від рішення суду відповідно до п. 16 ч.1 ст. 293 ЦПК України.

Проте, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі, й одночасно повідомляє їх про час і місце розгляду заяви.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд відповідно до ч.3 ст.231 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій може реалізувати одне з таких повноважень: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Зі змісту ст. 232 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з’явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту ч.3 ст.232 ЦПК України після скасування заочного рішення суд призначає справу до нового судового розгляду в загальному порядку. У разі неявки відповідача у нове судове засідання суд за наявності інших встановлених умов може постановити повторне заочне рішення. Однак відповідно до зазначеної норми повторне заочне рішення може бути оскаржене як позивачем, так і відповідачем лише в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Таким чином, право на подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення втрачається.

 Отже, враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що проведення заочного розгляду справи та скасування заочного рішення відповідачем має особливий порядок. У випадку, якщо відповідач вважає, що заочне рішення є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, і при цьому не має підстав для скасування заочного рішення судом першої інстанції, йому в будь-якому випадку необхідно подавати заяву про перегляд заочного рішення, що може призвести до втрати дорогоцінного часу.

Підготувала помічник судді Мойсевич С.І.