Питання арешту майна у кримінальному провадженні

Питання арешту майна у кримінальному провадженні

Загальні положення Кримінального процесуального кодексу України про те, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні знайшли свій розвиток і у положеннях КПК, які регламентують порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Такі заходи забезпечення кримінального провадження, як судовий виклик, привід, накладення грошового стягнення, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, відсторонення від посади, тимчасовий доступ до речей та документів, тимчасове вилучення майна, арешт майна, а також запобіжні заходи можуть бути застосовані виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 70 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Таким чином, відповідно до норм процесуального закону, арешт може бути накладений лише на майно, що належить підозрюваному, обвинуваченому або особам, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за завдану шкоду, що перебуває у володінні зазначених осіб чи у інших фізичних або юридичних осіб, а також на тимчасово вилучене майно.

Існують випадки звернення слідчих органів досудового розслідування до слідчого судді з клопотанням про арешт майна особи, які не повідомлено про підозру, та яка не є обвинуваченим у кримінальному провадженні. Таке майно може бути виявлене слідчим під час огляду або обшуку, а також через звернення до органів реєстрації прав.

Відповідно до вимог КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна, з метою прийняття законного та справедливого рішення повинен з'ясувати правову підставу для арешту такого майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Зазначене також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норми закону.

Шляхом ретельної перевірки підстав для накладення арешту на майно йде і практика Апеляційного суду Львівської області, колегіями якого скасовуються ухвали слідчих суддів області про накладення арешту на майно, яке належить особам, які не несуть відповідальності за вчинені правопорушення, або у справах, де не передбачено конфіскації майна або відсутня значна матеріальна шкода.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Проблеми накладення арешту на майно у кримінальних провадженнях без достатніх правових підстав мали місце в практиці деяких слідчих суддів. Такі випадки призводили до правового «глухого кута», коли кримінальне провадження закривалося постановою слідчого, а накладений арешт на майно продовжував існувати.

Адже, у випадку повідомлення будь-якої особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий позбавляється права на закриття такого провадження, це право переходить до прокурора – процесуального керівника (ч. 4 ст. 284 КПК України). І, як раз, прокурор на відміну від слідчого, зобов’язаний в порядку ч. 3 ст. 174 КПК України скасувати арешт з майна одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження.

Відтак, слідчим органів досудового розслідування при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна слід більш ретельно перевіряти підстави для такого арешту враховуючи процесуальний статус володільців майна, кваліфікацію інкримінованого правопорушення.

Підготував помічник судді І. Кавчук