Зловживання права відповідача на подання апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі

Зловживання права відповідача на подання апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі

На сьогоднішній день суди першої інстанції зіштовхнулись із проблемою зловживання відповідачем свого процесуального права на подання апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у справі.

Таке зловживання є причиною порушення процесуальних строків судом розгляду цивільних справ.

Останнім часом набула великого поширення практика повторного та неодноразового оскарження ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від судового рішення, щодо котрих ч.3 ст.293 ЦПК не передбачена можливість передання до апеляційного суду копій матеріалів, необхідних для розгляду скарги.

Відтак із метою затягування розгляду цивільної справи відповідачі неодноразово звертаються до суду із апеляційною скаргою на ухвалу про відкриття провадження.

Згідно ст.293 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу;

2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності;

6) передачі справи на розгляд іншому суду;

7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін;

9) визначення розміру судових витрат;

10) внесення виправлень у рішення;

11) відмови ухвалити додаткове рішення;

12) роз'яснення рішення;

13) зупинення провадження у справі;

14) закриття провадження у справі;

15) залишення заяви без розгляду;

16) залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;

17) відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами;

18) видачі дубліката виконавчого листа;

19) поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання;

20) відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення;

21) тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;

22) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;

23) примусового проникнення до житла;

24) звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках;

24-¹) тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;

25) заміни сторони виконавчого провадження;

26) визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;

27) рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби;

28) повороту виконання рішення суду;

28-¹) виправлення помилки у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню;

29) відмови в поновленні втраченого судового провадження;

30) звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника;

31) відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду;

32) повернення заяви про скасування рішення третейського суду;

33) повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 2, 7, 9, 18-30 частини першої цієї статті, до апеляційного суду передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.

 Подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Тобто, виходячи із положень вищезазначеної статті, суд першої інстанції у разі подання стороною апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження із підстав порушення судом правил підсудності при відкритті провадження, суд першої інстанції зобов’язаний скерувати усі матеріали справи до апеляційної інстанції для вирішення питання підставності судом першої інстанції відкриття провадження, що унеможливлює розгляд справи судом першої інстанції справи.

Після повернення із апеляційної інстанції справи, до суду першої інстанції для продовження розгляду справи (у разі залишення ухвали про відкриття провадження без змін) відповідач вправі повторно подати апеляційну скаргу на ухвалу суду.

У практиці Галицького районного суду м.Львова  зустрічались випадки, коли відповідач 5 разів подавав ідентичні апеляційні скарги на ухвалу про відкриття провадження.

Відтак розгляд справи по суті не був розпочатий, оскільки одразу після повернення справи із апеляційної інстанції відповідачами одразу подавалася апеляційна скарга на ухвалу про відкриття провадження.

Таке навмисне затягування розгляду справи, суперечить вимогам статті 157 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у свою чергу забезпечує право на судовий розгляд протягом розумного строку. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини критеріями для визначення розумності строку є складність справи (щодо її предмета), поведінка сторін (позивачів і відповідачів), поведінка органів судової влади (а також адміністративних органів, що втрутилися в процес) і важливість предмета спору для зацікавленої особи.

Згідно норм ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Проте, у даному випадку вбачається не лише недобросовісне здійснення стороною свого права на подання апеляційної скарги, а й зловживання таким правом.

Чинним законодавством не передбачено права суду нескерування матеріалів справи до суду апеляційної інстанції у випадку подання повторної апеляційної скарги на відкриття провадження, якщо вже навіть питання правильності постановлення такої ухвали другою інстанцією було вирішено.

Відтак виникає гостра необхідність внесення змін,до ЦПК України, які б врегульовували питання  неодноразового подання апеляційної скарги на увалу про відкриття провадження, якщо така апеляційна скарга вже була розглянута.

Зокрема було б доцільно уповноважити суди першої інстанції повертати повторно подані апеляційні скарги на ухвалу суду про відкриття провадження, які вже були предметом розгляду суду другої інстанції.

Підготувала  помічник судді Замфереско К.В.