Готування до злочину, поняття та види

Готування до злочину, поняття та види

Поняття готування до злочину, його об'єктивні і суб'єктивні ознаки. Частина 1 ст.14 КК України передбачає, що готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

При готуванні до злочину дії винного ще безпосередньо не спрямовані на об'єкт і не ставлять його в безпосередню небезпеку. Суб'єкт ще не виконує того діяння, яке є необхідною ознакою об'єктивної сторони складу злочину. З об'єктивної сторони готування до злочину може проявлятися в різних діях, але спільним для них є те, що всі вони полягають лише у створенні умов для вчинення злочину, який, однак, не доводиться до кінця з причин, які не залежать від волі винного (наприклад, винного затримали органи влади).

З суб'єктивної сторони готування до злочину можливе лише з прямим умислом, тобто особа усвідомлює, що створює умови для вчинення певного злочину і хоче створити такі умови. При цьому винний має умисел не обмежуватися лише готуванням до злочину, а вчинити такі дії, які призведуть до закінчення злочину.

Відповідно до ч.1 ст.14 КК України готування до злочину проявляється: а) у підшукуванні засобів чи знарядь для вчинення злочину; б) пристосуванні засобів чи знарядь для вчинення злочину; в) підшукуванні співучасників; г) змові на вчинення злочину; ґ) усуненні перешкод; д) іншому умисному створенні умов для вчинення злочину.

Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину - це будь-які дії з придбання, отримання, тимчасового позичення, купівлі, пошуку, засобів чи знарядь для вчинення злочину тощо. Спосіб підшукування засобів чи знарядь може бути як злочинним, так і незлочинним. Під засобами вчинення злочину слід розуміти предмети матеріального світу, що застосовуються при вчиненні злочину. Вони або необхідні для вчинення злочину, або полегшують чи прискорюють його вчинення (наприклад, підроблені документи для шахрайства, одурманюючі речовини для зґвалтування тощо).

Знаряддя вчинення злочину - це предмети, призначені для безпосереднього виконання дій, що утворюють об'єктивну сторону складу закінченого злочину (наприклад, зброя, відмички тощо). Так, під знаряддям злочину стосовно корисливих посягань на приватну власність слід розуміти такі предмети чи технічні засоби, які умисно використовуються для викрадення майна чи заволодіння ним, а також для полегшення вчинення або приховування злочину.

Засоби і знаряддя вчинення злочину можуть бути призначені за своїм характером лише для досягнення злочинної мети (наприклад, виготовлена отрута для вбивства) або використовуватися і для інших потреб (наприклад, папір та фарби для фальшивомонетництва і живопису).

Пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину - це будь-які дії по виготовленню або зміні предметів, внаслідок чого вони стають придатними або більш зручними чи більш ефективними для відповідного застосування.

Підшукування співучасників - це будь-які дії по притягненню, залученню до вчинення злочину інших осіб: виконавця (співвиконавця), організатора, підмовника або посібника.

Змова на вчинення злочину - це згода двох або більше осіб у спільному вчиненні злочину.

Усунення перешкод - це усунення перепон, які заважають вчиненню злочину, здійсненню злочинного умислу.

Нарешті, інше умисне створення умов для вчинення злочину - це різноманітні дії, що створюють можливість для вчинення злочину (наприклад, підготовка місця вчинення злочину, сховища для приховування викраденого тощо).

Слід мати на увазі, що поняттям умисного створення умов для вчинення злочину охоплюються всі зазначені в законі підготовчі дії, які названі законодавцем через їх найбільшу поширеність.

Окрім того, під виявленням умислу розуміють прояв особою тим чи іншим засобом (усно, письмово, іншим шляхом) наміру вчинити певний злочин. Відповідно до ст.11 злочином є передбачене Кодексом суспільно небезпечне протиправне і винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. При виявленні умислу відсутня сама дія або бездіяльність, тому виявлення умислу не розглядається як стадія вчинення злочину і не тягне за собою кримінальної відповідальності. Від виявлення умислу слід відрізняти такі самостійні злочини, як погроза вбивством, знищенням майна тощо (наприклад, статті 129, 195, 266 КК України). У цих випадках карається не самий умисел, а суспільно небезпечне діяння (погроза), навіть якщо в погрожуючого і не було наміру в подальшому реалізувати цю погрозу, бо тут заподіюється безпосередня шкода особі, суспільній безпеці, громадському спокою тощо.

Виключення кримінальної відповідальності має місце у випадках, коли в діях особи відсутній склад злочину, тобто підстава кримінальної відповідальності, і, отже, особу немає від чого звільняти. У теорії права зауважують, що в цьому випадку «маємо справу з правопорушеннями, за які відповідальність не настає в силу певних юридичних умов чи фізичного стану особи», тобто виключення кримінальної відповідальності має свої специфічні підстави. Виключення кримінальної відповідальності за чинним КК України має місце, наприклад, при малозначності діяння (ч.2 ст.11), вчиненні особою суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, у стані неосудності (ч.2 ст.19), за наявності обставин, що виключають злочинність діяння (розділ VІІІ Загальної частини КК), а також у випадках, передбачених ч.2 ст.385 (відмова особи давати показання щодо себе, а також членів сім’ї та близьких родичів), ч.2 ст.396 (заздалегідь не обіцяне приховування злочину членом сім’ї чи близьким родичем особи, яка вчинила злочин) тощо. У зазначених випадках така особа, як передбачає КК України, не підлягає кримінальній відповідальності за скоєне (див. ч.2 ст.19, ч.2 ст.385, ч.2 ст.396), або вчинене нею не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Логічно, що розгляд питання про виключення кримінальної відповідальності за готування можна здійснювати, вже визначивши підставу такої відповідальності. Немає підстави кримінальної відповідальності за готування — така відповідальність виключається.

Так, КК України передбачає єдину специфічну для готування підставу виключення кримінальної відповідальності — ч.2 ст.14 КК України. Вона встановлює, що вчинення готування до злочинів невеликої тяжкості не тягне кримінальної відповідальності, тобто є підставою її виключення. Однак застосування ч.2 ст.14 КК України утворює певну конкуренцію для застосування ч.2 ст.11 КК України — малозначності діяння як підстави виключення кримінальної відповідальності. Слід зазначити, що питання про те, чи є правильною декриміналізація готування до злочинів невеликої тяжкості на підставі ч.2 ст.14 КК України і як закріплені цією статтею положення співвідносяться з положенням ч.2 ст.11 КК України про малозначність діяння, у науковій літературі є дискусійним. Так, ч.2 ст.14 КК України встановлює, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Отже, термін «не тягне» кримінальної відповідальності можна розцінювати і як виключення кримінальної відповідальності, і як звільнення від неї (від цього залежатиме і порядок «непритягнення» до відповідальності, інші кримінально-правові наслідки). Утім закон не дає більш точного припису щодо цього. Очевидно, що у ч. 2 ст. 14 мова йде про виключення кримінальної відповідальності за такі діяння. Декриміналізація готування до злочинів невеликої тяжкості — це перший крок до визнання в законі меншого ступеня суспільної небезпечності готування порівняно із закінченим злочином. Дійсно, підставою криміналізації певного виду діянь виступає їх суспільна небезпечність. Якщо ж ступінь суспільної небезпечності цілого виду діянь не є таким, щоб встановлювати за такі діяння кримінальну відповідальність, положення ч.2 ст.14 КК України виглядають закономірними.

Підготував помічник судді Левицький М.І.