flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Відповідальність за неповагу до суду чи судді

13 квітня 2017, 18:00

Відповідальність за неповагу до суду чи судді

 

Повага до суду є чинником належного функціонування правової держави. Закон вимагає від учасників процесу або присутніх у судовому засіданні осіб поваги до суду як одного із інститутів державної влади.

Конституція у ст.129 прямо встановлює, що за неповагу до суду й судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Зазначена конституційна норма у повному обсязі кореспондується із вимогами ст.50 закону «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У відповідності до ст. 92 ЦПК України до учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх в судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій – видалення із залу судового засідання. У разі повторного вчинення дій перекладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни.

Згідно з ст. 330 КПК України, якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. Якщо такий обвинувачений не представлений захисником, суд зобов’язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту.

Після повернення до зали засідання обвинуваченому надається можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них. У разі видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду, судове рішення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обвинуваченому після його ухвалення.

У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом.

У разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, встановленої законом. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва

Безпосередньо адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст.1853 Кодексу про адміністративні правопорушення. Згідно з даною статтею до вказаного правопорушення відносяться такі діяння:

-   злісне ухилення від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;

-   непідкорення зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;

-   порушення порядку під час судового засідання;

-   вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил;

-   невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства.

Отже, у випадку вчинення будь-яких із перелічених дій суд зобов’язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення. За загальним правилом, таке провадження має стадії: відкриття справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи про адміністративне правопорушення та виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Норми КПК, ЦПК, КАС та ГПК містять аналогічні за своїм змістом положення, відповідно до яких питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.

Строк розгляду справи за вчинення дій, що виразились у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само за вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил, — доба (ч.2 ст.277 КпАП). В той час як за вчинення дій у вигляді злісного ухилення експерта, перекладача від явки в суд та невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства передбачений загальний (п’ятнадцятиденний) строк притягнення до адміністративної відповідальності (ч.1 ст.277 КпАП).

Відсутня необхідність проведення підготовки справи до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, передбаченому ст.278 КпАП, адже з оголошенням перерви у судовому розгляді суд фактично констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію ст.1853 КпАП.

Фіксація розгляду справи відбувається лише у випадку, якщо така справа розглядається колегіально (ст.281 КпАП).

 

 

Підготувала помічник судді Домашовець М.Ф.

 

за матеріалами рішення Ради суддів України №74 від 04.11.2016 року