Питання можливості оскарження протоколу про адміністративне правопорушення

Питання можливості оскарження протоколу

про адміністративне правопорушення

Правопорушення та адміністративну відповідальність за їх вчинення визначено низкою нормативно-правових актів, серед яких кодифіковані законодавчі акти – Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), Митний кодекс України, які містять перелік діянь, класифікованих як правопорушення, та встановлюють порядок застосування адміністративних стягнень. Іншими кодифікованими законодавчими актами – Лісовим, Повітряним, Водним кодексами України – визначено загальнообов’язкові правила поведінки, які держава встановлює з метою дотримання режиму законності, захисту прав і свобод громадян, суспільних і державних інтересів, проте не встановлено адміністративних стягнень за порушення цих правил, що пояснює їх відсильний характер.

У правозастосовній практики судів України існують випадки оскарження громадянами протоколів про адміністративні правопорушення окремо від рішень уповноважених органів чи судів щодо правопорушення в цілому.

З цього питання, слід зазначити, що відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення,  складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стаття 255 КУпАП визначає осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, де передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами,  зазначеними в статтях  218-221  цього Кодексу, протоколи про правопорушення за ст. 152 КУпАП складають посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до положень ст. 256 КУпАП,  у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи,  яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

До адміністративних судів, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням в розумінні положень КАС України, а виступає засобом фіксації обставин правопорушення та доказування у справах про адміністративні правопорушення.

Окремо слід звернути увагу на визначення юрисдикції справ стосовно оскарження постанов, прийнятих у справах про порушення митних правил, оскільки у процесі вивчення судової практики виявлено, що у судів виникали ускладнення при розмежуванні юрисдикції судів щодо вирішення таких справ.

Розділом ХІХ Митного кодексу України визначено порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил.

Відповідно до статті 386 цього Кодексу органами, уповноваженими розглядати справи про порушення митних правил, є митні органи та місцеві суди (судді) за місцем розташування митних органів, посадові особи яких здійснювали провадження у цих справах.

Таким чином, справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності митних органів у справах про порушення митних правил, розгляд яких віднесено до компетенції митних органів, є адміністративними справами.

У свою чергу спори з приводу рішень, дій чи бездіяльності митних органів у справах про порушення митних правил, розгляд яких віднесено до компетенції місцевих судів не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Доводи, які викладаються позивачами у адміністративних позовах, відносно того, що дані в протоколі не відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим відсутня її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, не можуть бути предметом розгляду в судовому засіданні адміністративного суду, оскільки питання доведеності чи відсутності вини у вчиненні адміністративного правопорушення вирішуються при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, питання визнання протиправними та незаконними дії посадової особи щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення виходить за межі повноважень адміністративного суду, визначених ч. 2 ст. 162 КАС України, а тому у задоволенні даних позовів суд, як правило, правомірно відмовляють.

Підготував помічник судді

Кавчук І.О.