flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Правові наслідки неявки особи, яка подала скаргу, участь якої відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК є обов’язковою

26 травня 2017, 11:30

Правові наслідки неявки особи, яка подала скаргу, участь якої відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК є обов’язковою

 

З огляду на особливість інституту оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування, яка полягає, зокрема, у тому, що прийняте слідчим суддею рішення може мати вплив на подальший хід досудового розслідування, КПК встановлює чіткий строк щодо розгляду відповідних скарг, а саме 72 години з моменту надходження скарги. Виняток становлять лише скарги на рішення про закриття кримінального провадження, для яких передбачено можливість розгляду у строк не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

Результати аналізу судової практики свідчать про те, що в окремих випадках недотримання встановленого строку зумовлено не залежними від слідчого судді причинами. Зокрема, це стосується строків витребування матеріалів кримінального провадження, дослідження яких є невід’ємною умовою прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду скарги на постанову слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження. Незважаючи на те що стосовно цієї категорії скарг, як зазначалось вище, встановлено більш тривалий строк розгляду порівняно з іншими скаргами, за інформацією, наданою апеляційними судами, процесуальні строки у таких випадках порушуються через те, що витребувані матеріали надходять на запит суду лише через 7 – 10 днів з моменту їх витребування.

Також випадки недотримання процесуальних строків розгляду скарг пов’язані з часовими витратами, необхідними для забезпечення належного повідомлення скаржника, участь якого відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК є обов’язковою при розгляді такої скарги. Таким чином, за умови належного дотримання процесуальних вимог щодо способів повідомлення про здійснення розгляду скарги реалізація окремих із них (наприклад, повідомлення засобами поштового зв’язку) об’єктивно перешкоджає дотриманню строків розгляду відповідного клопотання.

Варто зауважити, що з моменту набрання чинності КПК 2012 року постало питання дій суду в разі неявки особи, яка звернулась зі скаргою, на засідання з розгляду такої скарги, оскільки КПК, крім вимоги щодо обов’язкової участі скаржника, питання дій суду в разі його неявки не регламентує.

Результати аналізу судової практики свідчать, що дуже часто особа, яка звертається зі скаргою, або в самій скарзі, або в окремому клопотанні просить суд розглядати скаргу без її участі. В одних випадках судді, з огляду на засаду диспозитивності в кримінальному провадженні, згідно з якою сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що передбачені КПК, здійснюють розгляд відповідних скарг без участі осіб, які їх подали.

Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 13.07.2015 задоволено скаргу П. та скасовано постанову слідчого СВ Сарненського РВ УМВС К. від 16.04.2015 про закриття кримінального провадження № 12013190200001206 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК. Справа була призначена до розгляду на 10.07.2015, проте відкладена у зв’язку з неявкою заявника на 13.07.2015. На підставі заяви П. про розгляд справи без його участі, 13.07.2015 скаргу розглянуто без участі заявника (справа №572/1810/15-к).

Такий самий підхід реалізується і тоді, коли особа, яка подала скаргу, була належним чином повідомлена про час і місце її розгляду, однак у визначений час на засідання з розгляду скарги не з’явилася.

Так, ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області  від 02.10.2015 в задоволенні скарги Г.І.П., Г.Л.Г. на бездіяльність заступника начальника СВ Бердичівського MB УМВС України в Житомирській області було відмовлено. Підставами для відмови у задоволенні скарги стало те, що в судові засідання особи, які подали скаргу, протягом тринадцяти призначених судових засідань не з’являлися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, неодноразово на адресу суду Г.І.П. подавав заяву про відкладення слухання справи, яку мотивував тим, що він перебуває на лікуванні. Однак жодних доказів поважності своєї неявки не надав. Суд розцінив таку позицію скаржників як втрату інтересу до предмета оскарження (справа № 274/5770/14-к).

У інших випадках у разі неявки скаржника слідчі судді постановляють ухвали про залишення відповідних скарг без розгляду. Ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 13.02.2015 скаргу В. на постанову слідчого про закриття кримінального провадження залишено без розгляду з мотивів повторної неявки скаржниці в судове засідання.

Такий підхід суду відповідає вимогам ч. 3 ст. 306 КПК, згідно із якою розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.

Цієї позиції дотримуються і в своїй практиці апеляційні суди.

 

Отже, у контексті вирішення питання про дії суду в разі відсутності скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з’явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду. У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою в суд.

 

Таку правову позицію висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справи в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування».

 

Підготувала помічник судді Смуток Б.М.