Новації цивільного процесу в частині обов’язків сторін по справі

У редакції ЦПК України від 15.12.2017 року законодавець передбачив механізми боротьби із зловживаннями сторонами своїми процесуальними правами.

Вказані зловживання сторони використовували з метою затягування розгляду справи, використовуючи законні способи не зовсім законних дій.

Однією із засад цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами ( п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Окрім того, основним, але не останнім, є застосовування судом, у випадку зловживання, штрафних санкції регламентованих статтею 148  ЦПК України.

У дохід держави стягується з винної особи штраф розміром від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з першого січня цього року вже складає 1 762 грн.

Але якщо учаснику судового процесу буде здаватися не суттєвим максимальний штраф у 5286 грн. та він продовжить зловживання процесуальними правами, суд може збільшити такій штраф до десяти розмірів - 16 840 грн.

І навпаки, суд може скасувати ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення.

Цікавим є той факт, що суд може штрафувати не тільки сторону, а також її представника, більш того обох - за одне й теж зловживання. Хоча для об'єктивності, вважаю, представника штрафують за зловживання, а сторону судового процесу - за вибір недобросовісного представника.

Інший інструмент запобігання, який буде мати право застосовувати суд, має відношення до адвокатів та прокурорів.

Відповідно до статті 262 ЦПК України, суд зможе постановити окрему ухвалу відносно адвоката чи прокурора, який зловживає процесуальними правами, порушує процесуальні обов'язки та неналежно виконує свої професійні зобов'язання. Навіть за подачу позову з суттєвими недоліками.

Таку ухвалу надсилатимуть відповідному органу для вирішення питання про притягнення адвоката чи прокурора до дисциплінарної відповідальності.