З метою активізації державної інноваційної політики в даний час у всіх промислово розвинених країнах світу створені спеціальні організації, що підтримують комерціалізацію технологій. Варто зазначити, що патентування вигідне як для держави, так і для приватного сектору, оскільки за реєстрацію кожного патенту винахідник сплачує відповідні збори за подання заявки. Одним з найважливіших факторів інноваційного розвитку країни є можливість комерціалізації інтелектуальної власності. Найбільшу кількість патентів на винаходи в Україні оформлюють університети. Разом з тим, такий обсяг активів інтелектуальної власності тривалий час не був належним чином комерціалізований через брак фінансування та погані стратегії комерціалізації. Останнім часом спостерігаються позитивні зміни в законодавстві, які дозволяють університетам створювати власні виділені заклади, що дає можливість залучати кошти для подальшого розвитку, знаходити партнерів або клієнтів в Україні та за кордоном. Така модель успішно використовується в США та ряді європейських країн, тому можна очікувати активізації іноземних інвесторів, технологічних компаній та українських університетів у цьому напрямку. Все це має значно стимулювати комерціалізацію та патентну діяльність в Україні в цілому. Багато хто вважає, що стартапи – синонім поняття «інновація», але це не завжди так. Більше того, і сам патент — не завжди означає інновацію, адже винахід, не дивлячись на його унікальність, може виявитися даремним для бізнесу та економіки. Відтак, у сучасному світі функціонує безліч інституцій готових сприяти, допомагати, фінансувати патентування нових винаходів, корисних моделей. Існує декілька моделей таких організацій.
Першою моделлю є повернення витрат на патентування (Patent Application Grant, далі – Grant). Зокрема, це схема фінансування, спрямована на допомогу місцевим компаніям і винахідникам в патентуванні та комерціалізації власних винаходів. Grant знаходиться у підпорядкуванні Комісії Інновацій та Технологій (Фонд Інновацій і Технологій) і реалізується Виробничою радою (HKPC), як агентом. На фінансову допомогу в Grant мають право юридичні особи (акціонерні компанії, зареєстровані в Гонконзі), фізичні особи (громадяни і особи, які проживають в Гонконзі не менше 7 років). Але таке повернення витрат можливе, за умови, що заявка на винахід не подавалася в інші патентні відомства.
Заявка на фінансування приймається від авторів (Групи авторів), і / або компаній за умови, що автори є працівниками компанії (власник, акціонер, директор, працівники). Власником патенту стає заявник. Заявки приймаються на будь-які винаходи (немає обмежень за напрямками), виняток – заявки на патентування косметичних засобів, у патентуванні таких може бути відмовлено.
Grant призначений для покриття витрат, пов'язаних з патентуванням. Ухвалення рішення про фінансову підтримку відбувається після проведення агентом патентних досліджень, що підтверджують ймовірність отримання патенту та технічної оцінки заявки. Рішення Комісії є остаточним.
Для схвалених пропозицій максимальний грант складає 150 000 гонконгських доларів або приблизно 90% витрат на проведення патентних досліджень і патентування (включаючи оплату, консультантів, патентних повірених, офіційні мита патентного відомства). Офіційне мито, що сплачується агенту, становить 20% від загальних витрат на патентування. Грант не підлягає передачі іншим особам і діє протягом 3 років з моменту прийняття агентом рішення про патентування. Решту витрат, необхідні для патентування, несе заявник.
Другою моделлю є скуповування і комерціалізація патентів через подання відповідних позовів до суду, зокрема, йдеться про Turtle bay technologies, які позиціонують себе як «Інвестиційний патентний фонд» що співпрацює з компаніями, університетами та винахідниками, надає послуги з управління активами інтелектуальної власності, розробляє стратегію управління інтелектуальним капіталом, монетизацію активів і участь в захисті патентних прав. Діяльність Turtle Bay зосереджена на патентних спорах, де сума позову перевищує 30 млн доларів США. Кошти інвестуються в позови щодо інноваційних та економічно вигідних патентів. Розміри інвестицій сягає 1 млн доларів США, можливі і більш великі інвестиції в певних умовах, наприклад, при покупці або захисту виняткових патентів або патентних портфелів. Також Turtle Bay займається купівлею патентів. При цьому можливі два варіанти: купівля патенту повністю (уступка правовласником права на патент); купівля частини (частки) патенту (поступка правовласником частини права на патент), при якому кожна сторона отримує частку доходу при будь якій комерціалізації патенту.
Turtle Bay співпрацює з широким колом клієнтів різного профілю (без обмежень напрямах діяльності). Проте, перевага надається патентам в наступних сферах: комп'ютерні технології та бази даних; фармацевтичні та біотехнологічні продукти; медичне обладнання; телекомунікації; електроніка та ін.
Третьою моделлю є адміністрування патентних пулів (MPEG LA). Зокрема, MPEG LA, - це компанія, що здійснює ліцензування використання стандартів на основі патентного пулу, куди входять патенти на стандарти MPEG-2, MPEG-4 Visual (Part 2), IEEE 1394, VC-1. Також працює в напрямку об'єднання ліцензування 3GPP Long Term Evolution (LTE) патентів.
MPEG LA базується в Денвері, штат Колорадо, США та є світовим лідером зі створення патентних пулів (патентних ліцензій) в сфері побутової електроніки, охорони здоров'я та енергетики. MPEG LA розробило патентний пул ринкового простору, де підтримується велика кількість патентів, власників і користувачів, тобто створення середовища, де всі сторони є більш прибутковими.
Перевага віддається патентам в сферах хімічної промисловості, побутової електроніки; освіти; енергетики; довкілля; медичних та біотехнологічних продуктів; сировини; транспорту; бездротових технологій. У учасника пулу зберігаються незалежні права на інтелектуальну власність. Метою такою діяльності забезпечення доступу до інтелектуальної власності (об'єднання основних патентів), економія часу в пошуку власників патентів, масове впровадження на ринок інноваційної продукції, участь в якості незалежної сторони (третьої сторони) при створенні платформи, створення умов для безпечного і економічно вигідного доступу користувачів.
Четвертою моделлю є Модель «Спільний патентний фонд в основних інноваційних сферах за сприянням державно-приватного партнерства (а innovatioan network corporation of Japan), яка являє собою державно-приватне партнерство між Урядом Японії і 19 крупними компаніями. Метою створення INCJ є підвищення конкурентоспроможності японських фірм при просуванні філософії «відкритих інновацій» та створення нового покоління бізнесу в нових перспективних областях шляхом надання капіталу і управлінської підтримки, через державно-приватне партнерство. Куратором INCJ є Міністерство економіки, торгівлі і промисловості Японії.
П’ятою моделлю є спільний патентний фонд в основних сферах для захисту компаній та країн від позовів, забезпечення преференцій для розвитку; зосередженість на загальній кількості патентів (а intellectual ventures). Це бізнес модель щодо придбання, створення, ліцензування, накопичення і використання, в тому числі продаж. За наявними відомостями, засновники зібрали понад 5,5 млрд доларів США від великих компаній (Microsoft, Intel, Sony, Nokia, Apple, Google, SAP, Nvidia і eBay), плюс інвестиції фірм, таких як: Hewlett Packard, Mayo Clinic, і Charles River Ventures і ін.
Статистичні дані розбігаються, проте дані свідчать про більш ніж 30 000 (35 000) придбаних патентів і більше 2000 власних розробок, винаходів, ліцензій на патенти, отриманих за допомогою інвестицій і роялті.
Принципами цієї діяльності є сприяння розвитку ринку винаходів, інвестиції в створення і патентування власних винаходів, виявлення і підтримка талановитих винахідників, оцінка та придбання патентів та іншої інтелектуальної власності на відкритому ринку, використання створеної і придбаної інтелектуальної власності, в тому числі шляхом ліцензування і продажу патентів, створення компаній для розробки нових продуктів і технологій.
Підготувала помічник судді Панасюк К.Т.
(аспірант кафедри інтелектуальної власності,
інформаційного та корпоративного права
Львівського національного університету імені Івана Франка)
_03_03.png)
