Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства. Зокрема, відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
Галицький районний суд м. Львова за рік роботи в умовах збройної агресії з боку російської федерації проти України, незважаючи на нестабільність енергопостачання, повітряні тривоги, повідомлення про замінування, продовжує працювати та забезпечувати здійснення правосуддя верховенство права.
Протягом періоду повномасштабної агресії рф проти України, суд розглядав значну кількість кримінальних справ, пов’язаних із державною зрадою, розголошенням відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, заперечення збройної агресії, заперечення тимчасової окупації частини території України, тощо.
Суддями Галицького районного суду м. Львова було ухвалено 29 вироків за за ст. 111, ст.ст. 258-3, 260 КК України; два вироки по ст.422 КК України та два вироки за ст.436-2 КК України.
Державна зрада - це умисне діяння громадянина України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Так, внаслідок розпочатої 20 лютого 2014 року збройної агресії рф проти України відбулася воєнна окупація невід’ємної частини України – Автономна Республіка Крим та м. Севастополь, а в подальшому і незаконна анексія цієї території України. Особа Н., будучи громадянкою України, обіймаючи державну посаду в АР Крим, нехтуючи вимогами Конституції і законів України, умисно, достовірно знаючи про те, що територія міста Сімферополь та АР Крим є невід'ємною частиною України, перебуваючи у м. Сімферополі на території АР Крим, у серпні 2014 перейшла на посаду незаконно створеного органу Міністерства промислової політики Республіки Крим, отримала паспорт громадянина російської федерації, тим самим підтвердила свою готовність служити державі, яка анексувала суверенну і недоторканну територію України та сприяла представникам російської федерації у проведенні підривної діяльності на території України.
Суд визнав винною особу Н. та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією майна.
За чинним кримінальним законодавством передбачена кримінальна відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації та за створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності.
Особа А., будучи громадянином України та перебуваючи на тимчасово окупованій території в Донецької області, з 25.02.2022 брав участь в діяльності незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР»; на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, керуючись ідеологічним мотивом, маючи на меті завдати шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, виконував завдання, пов’язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України, а також виконував обов’язки в різних видах бою та формах його забезпечення перейшовши на бік ворога у період збройного конфлікту.
Суд визнав винною особу А. у вчиненні злочину, передбаченого ст.258-3 КК України та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією майна.
Аналогічні вироки за державну зраду та участь у терористичних організаціях ухвалені щодо 19 осіб, які засуджені до різних строків позбавлення волі ( від 12 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна).
Також, суд ухвалив вирок за ст. 422 КК України, за розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, за відсутності ознак державної зради та втрату документів або матеріалів, що містять відомості військового характеру, які становлять державну таємницю, предметів, відомості про які становлять державну таємницю, особою, якій вони були довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановлених правил поводження із зазначеними документами, матеріалами або предметами.
Особа Н. визнано винним у тому, що будучи відрядженою ГУР МО України у район проведення антитерористичної операції та виконуючи функціональні обов`язки на посаді старшого офіцера групи космічної розвідки відділення технічних засобів розвідки командно- розвідувального центру штабу АТО, володіючи знаннями щодо порядку роботи із секретними документами, всупереч нормам ст. 68 Конституції України, Закону України «Про державну таємницю», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, знаючи про відсутність в К. доступу до відомостей що становлять державну таємницю у сфері державної безпеки та охорони правопорядку, в травні 2022 надав сторонній особі шляхом копіювання на магнітний носій інформації, даних, що становлять державну таємницю та містять гриф обмеження «цілком таємно». Внаслідок розголошення таких відомостей із програмного комплексу ГУР МО України, було створено загрозу інтересам національної безпеки України, та обороноздатності держави.
Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань рф , регулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації рф, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, становить склад злочину, передбачений ст. 436-2 КК України.
Обвинувачений М., будучи громадянином України, умисно, цілеспрямовано, ігноруючи свій передбачений Конституцією України громадянський обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, будучи зареєстрованим у забороненій в Україні соціально-орієнтованій мережі «ВКонтакті», знаходячись в смт. Новолуганське, Донецької області, у період з 16.03.2022 по 07.05.2022 здійснював уподобання дописів проросійських та агресивно налаштованих проти України сторінок, чим своїми діями визнав правомірною збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, у тому числі шляхом визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також вчинив глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань рф , і регулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією.
Суд визнав винним та призначив покарання М. у виді 3-х років позбавлення волі.
Окрім того, суд в березні 2022 в порядку ч.6 ст.193 КПК України, застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо 27 представників влади рф, високопосадовців, громадських діячів, тощо.
Вказані особи обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437 КК України, зокрема у тому, що усвідомлюючи явну злочинність власних дій та передбачаючи можливість настання тяжких наслідків, у тому числі загибелі людей, зокрема й цивільного населення, розуміючи, що порушують встановлений ст.ст. 1-3, 68 Конституції України державний устрій та порядок, посягнули на суверенітет та територіальну цілісність України, з метою зміни меж її території та розширення впливу рф, з мотивів перешкоджання Євроінтеграційному курсу розвитку України, відновлення контролю російської федерації над політичними та економічними процесами в Україні. Їх умисні дії призвели до загибелі і поранення людей, знищення об’єктів військової і цивільної інфрастуктури та інших тяжких наслідків.
Вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану відповідно до п.11 частини першої статі 67 КК України є обставиною, яка обтяжує покарання.
Під час воєнного стану держава та цивільне населення і без цього страждає від військової агресії, а використанні цих умов для скоєння кримінального правопорушення створює ще більшу загрозу та несе істотну шкоду правам людини і громадянина.
Винна особа використовує для вчинення злочину тяжкі обставини та умови, в яких опинилось суспільство. Так, під час запровадження воєнного стану вводяться вагомі та обґрунтовані обмеження, які впливають на реалізацію своїх прав цивільним населенням. Використовуючи воєнний стан особи починають зловживати цим та сприяють ще більшій дестабілізації обстановки в містах.
За злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку винні особи повинні нести кримінальну відповідальність згідно вимог закону.