Проблеми виконання мирової угоди в цивільному процесі

ПРОБЛЕМИ ВИКОНАННЯ МИРОВОЇ УГОДИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

                Укладання мирової угоди регулюється Цивільним процесуальним кодексом, зокрема нормами статті 175. До визнання умов мирової угоди між сторонами суд перевіряє чи не порушують умови (положення) мирової угоди інтересів інших осіб, перевіряє повноваження представників сторін (якщо інтереси сторін представляють інші особи) щодо укладення мирової угоди. Суддя також роз’яснює наслідки укладення мирової угоди. Далі суд постановляє рішення (ухвалу) про визнання (затвердження) умов мирової угоди, якою також закриває провадження по справі.

            Зміст ухвали, якою визнається мирова угода, повинен відповідати вимогам виконавчого документу, які затверджені Законом України «Про виконавче провадження». В такому разі виконавець буде зобов’язаний прийняти цю ухвалу і винести постанову, якою останній відкриває виконавче провадження.

Але, якщо вищезазначена ухвала не відповідає приписам ЗУ «Про виконавче провадження»?

Судова практика пропонує певні шляхи вирішення такого питання.

Так, у своєму Листі від 05.12.2011 р. Верховний суд України зазначає, що мирова угода являє собою цивільно-правове зобов'язання, а якщо воно ще й має грошовий характер, то у цьому випадку до такого зобов'язання можна застосовувати норми ст. 625 ЦКУ, які передбачають відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.

Так, є можливість звернутися до суду з заявою про стягнення відсотків та інфляційних нарахувань у зв’язку із невиконанням положень мирової угоди боржником. Оскілки мирова угода – це все ж таки і цивільно-правова угода, то до неї застосовуються загальні правила Цивільного кодексу України, тобто, у цьому випадку, за невиконання умов мирової угоди від боржника можна вимагати сплати штрафних санкцій (пені, 3% річних, стаття 625 ЦКУ). Такої думки дотримується Верховний суд України.