Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення судової практики Галицького районного суду м.Львова, як адміністративного суду за 2015 рік щодо скасування судових рішень з причин порушення правил предметної підсудності, порушення норм матеріального права в контексті правових позицій, викладених у інформаційних листах Вищого адміністративного суду України та судових рішень Верховного Суду України.
Останнім часом на фоні бурхливого суспільно-політичного життя спостерігається підвищення рівня правосвідомості громадян. Відтепер факт звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів є звичайною складовою життя пересічного українця.
Разом з тим, у великому розмаїтті правових відносин йому важко визначити підсудність правового спору, тобто, встановити суд, який згідно із законом повинен здійснювати правосуддя при розгляді конкретної справи.
Предметна підсудність передбачає право суду певної інстанції розглядати справу у першій інстанції. Правильне визначення предметної підсудності адміністративної справи є дуже важливим, оскільки порушення правил предметної підсудності має наслідком скасування судового рішення.
Судді, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, здійснюють аналіз чинного законодавства щодо предметної підсудності справ та ст.18 КАС України.
Зокрема, у справі № 461/11044/15а (Провадження №2а/461/548/15) позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Дільничної виборчої комісії Виборчої дільниці №461856 про визнання протиправним та скасування рішення дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів на виборчій дільниці №461856 у територіальному виборчому окрузі №1. Судом встановлено, що проведення місцевих вборів включає в себе етап підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, а тому, з огляду на ч.4 ст.172 КА України, даний позов слід розглядати в Львівському окружному адміністративному суді.
У справі №461/7615/15-а (Провадження №2-а/461/376/15) позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, третя особа Прокуратура Львівської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання до вчинення дій. У судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку із тим, що вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, на підставі п.24-26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», де зазначено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються спори за позовами громадян щодо захисту порушеного права на житло, незалежно від участі у справі як відповідача суб’єкта владних повноважень. Ухвалою від 12.11.2015 року відповідачу відмовлення в задоволенні поданого клопотання з огляду на наступне. Вищий адміністративний суд України у Постанові №8 від 20.05.2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» в п.п.13, 13.1 надав роз’яснення про те, що з огляду на положення частини другої статті 17 КАС України спори, в яких урегульовані нормативно визначеною процедурою управлінські дії суб’єкта владних повноважень, пов’язані з реалізацією житлових прав фізичних осіб (щодо обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нагляду і контролю за забезпеченням реалізації права громадян України на житло, додержання правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків тощо), є публічно-правовими і розглядаються за правилами адміністративного судочинства. Особливий порядок забезпечення осіб публічної служби житлом, встановлений частиною шостою статті 49 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII »Про прокуратуру», статтею 132 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI »Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 22 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII »Про міліцію», статтею 12 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII »Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пов’язаний із проходженням ними публічної служби. З урахуванням викладеного, вимоги, пов’язані із забезпеченням відповідно до вказаних законів осіб публічної служби житлом, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Однак, за 2015 рік в Галицьким районним судом м. Львова, як адміністративним судом було розглянуто одну справу з порушенням правил предметної підсудності, зокрема у справі № 876/2335/15 скасовано ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 11.02.2015 року у справі №461/15376/14-а. Встановлено, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження по справі прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки суд не взяв до уваги п.13 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року «Про окремі питання юриздикції адміністративних судів». Суд першої інстрації прийшов до помилкового висновку, що в даному випадку існує спір про право цивільне та не є публічно-правовим, оскільки в даному випалку виконавчий комітет ЛМР та начальник Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР діяли як суб’єкти владних повноважень та здійснювали владні управлінські функції.
Розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що згідно ст. 244-2 КАС України рішення Верховоного Суд України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріалного права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діялності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх суддів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішення Верховного Суду України.
У справі № 876/1568/15 скасовано ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 15.01.2015 року у справі №461/179/15-а про залишення позовної заяви без розгляду та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Встановлено, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки судом не з’ясовано питання, з якого часу розпочався перебіг шестимісячного строку звернення до суду; не враховані неодноразові звернення позивачів із аналогічними позовними вимогами; помилково покладено в основу прийняття рішення про залишення позовної заяви без розгляду лише відсутність клопотання позивачів про поновлення пропущеного строку. Додатково колегією суддів було звернуто увагу на те, що правило встановення обмежень доступу до суду у зв’язку із пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини «Ідіан проти Туреччини»).
У справі №876/7167/13 скасовано постанову Галицького районного суду м.Львова від 10.03.2013 року у справі №2а-1288/11 у звязку із порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що питання роботи виконавчого комітету Львівської міської ради могло розглядатися без підготовки у постійних комісіях, без включення до прядку денного та без окремого документального оформлення, що не відповідає вимогам ч.3 ст.63 Регламенту ЛМР.
У справі 876/5447/15 скасовано ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 24.10.2014 року (№461/12793/14-а) про повернення позовної заяви позивачу у звязку із непідудністю справи Галицькому районному суду м.Львова, а справу направлено в суд першої інстанції для продовження розгляду у звязку із порушенням норм процесуального права, яке потягло прийняття хибного рішення. Колегією суддів встановлено, що суд прешої інстанції залишив поза увагою те, що до правових актів індивідуальної діїі належить також рішення (постанова) про приятгення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті субєктом владних повноважень (крім суду).
У справі 876/1166/15 скасовано постанову Галицького районного суду м.Львова від 22.12.2014 року (№461/13312/14-а) та закрито провадження у зв’язку із тим, що спір має розглядатися в порядку господарського судочинства. Судом першої інстанції не було взято до уваги правову позицію висловлену Верховним Судом України у поставові від 11.11.2014 року у справі №21-493а14 та у постанові від 09.12.2014 року і прийшов до помилкового висновку про те, що позов предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї із стрін стосовно розпорядження та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянутий за правилами КАС України.
У справі № 876/6780/14 скасовано постанову Галицького районного суду м.Льва від 14.04.2014 року (№461/1335/14-а) у звязку із порушенням судом першої інстанції норм матеірального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У справі №876/2196/15 скасовано ухвалу Галицького районного суду м.Льва від 06.10.2014 року (№461/3743/14-а) про залишення позовної заяви без розгляду у звязку із порушеннм норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Колегією суддів встановлено порушення судрм першої інстанції вимог ст.ст.33, 35, п.4 ч.1 ст.155 КАС України.
У справі №876/5576/15 скасовано ухвалу Галицького районного суду м.Льва від 20.04.2015 року (№461/12204/14-а) про повернення адміністративного позову у звязку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання. Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було помилково здійснено посилання на ч.11 ст.35 КАС України, оскільки дана норма стосується порядку виклику в суд осіб, які беруть участь у справі, шляхом вручення їм повістки, і аж ніяк не стосується процесу повідомлення особи про недоілки, допущені нею при поданні позовної заяви. Останнє регламентується ст.108 КАС України.
У справі №876/527/15 скасовано постанову Галицького районного суду м.Льва від 08.12.2014 року (№461/12664/14-а) у зв’язку із порушенням норм матеріального і процесуального права. Колегією суддів встанолено, що відсутність коштів для виплати заборгованості за рішенням суду не може бути підставою для закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа суду, який його видав, оскільки судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України, а відповідач, всупереч вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України не довів правомірності прийнятого ним рішення. Крім того, під час вирішення даноїх справи слд було врахувати практику європейського суду з прав людини (рішення від 08.11.2005 року справа «Кечко проти України» від 29.06.2004 року).
В цілому, Галицьким районним судом м.Львова, як адміністративним судом Львівської області, що входить до складу Львівського апеляційного адміністртивного округу, здійснюється розгляд зазначених категорій справ з дотриманням чинного законодавства, з урахуванням практики Вищого адміністративного суду України та судових рішеннях Верховного Суду України, що забезпечується достатньою досудовою підготовкою справ до розгляду, ґрунтовного дослідження матеріалів справи.
Відсутні приклади справ, на які поширюються скорочені строки розгляду (ст.ст.181, 182, 183, 183-2, 183-3, 183-4, 183-5 КАС України), з порушенням встановлених законом строків розгляду.
Виконавець: помічник судді Смуток Б.М.
_03_03.png)
