До уваги адвокатів та юристів!

«Адвокат - найнята совість»

(Ф.М. Достоєвський)

Панове адвокати!

Колеги юристи!

Галицький районний суд м. Львова, користуючись нагодою, висловлює Вам свою повагу і вважає за необхідне звернутись з приводу наступного.

Відповідно до ст.ст. 4, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний  дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги,тощо.

Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов’язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.

Статтею 19 Правил Адвокатської етики врегульовано питання дотримання принципу законності на стадії прийняття доручення клієнта, відповідно до якої адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката. У цих випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз’яснення клієнту. Якщо клієнт наполягає на використанні засобів виконання доручення, котрі є протиправними або виходять за межі прав адвоката, останній повинен повідомити клієнта про неприпустимість їх застосування та вказати на можливі законні шляхи досягнення того самого або подібного результату, якщо такі існують. Якщо і за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов’язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.

Крім цього, статтею 25 вищевказаних Правил врегульовано питання дотримання принципу законності на стадії виконання адвокатом доручення клієнта та передбачено, що адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Розділом  ІV Правил Адвокатської етики врегульовано відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження, зокрема, ч.1 ст.43 Правил передбачено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.

Однак, систематичний аналіз /моніторинг/ функціонуючої автоматизованої системи документообігу Галицького районного суду м. Львова свідчить про непоодинокі випадки діяльності адвокатів та практикуючих юристів, які суперечать наведеним вимогам закону та встановленим правилам.

Відповідно до  ч.3 ст.11-1 ЦПК України /ст.15-1 КАС України/, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні  судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці,на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Разом з тим, до суду позивачем /представником/ подаються кілька абсолютно однакових позовних заяв /інколи їх кількість сягає 10 аналогічних позовів в один день!!!/,  неналежним чином оформлених, в основному, без сплати судового збору, без копій позовної заяви для сторін, без додатків до позовної заяви.

Із форми та з місту позовних заяв вбачається, що такі в повній мірі відповідають  вимогам ст.119 ЦПК України, що дає обґрунтовані підстави вважати, що позови готувались професійними юристами, які, діючи на підставі довіреностей, ордерів, договорів, тощо, подають їх до суду від імені позивача.

Відповідно до процесуального законодавства та Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом ДСА України №173 від 17 грудня 2013 року, всі ці позовні заяви розподіляються між суддями автоматизованою системою документообігу суду.

З урахуванням вимог ст.121 ЦПК України, ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених  вимог  або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Оскільки автоматизована система документообігу за принципом вірогідності  визначає для розгляду конкретної справи суддю, то ці позови потрапляють до різних суддів, які залишають їх без руху, і позивачу надається строк на усунення недоліків.

Позивач, керуючись незрозумілими для суду переконаннями та мотивами, усуває недоліки позовної заяви в одного із суддів, решта ж позовних заяв – повертаються позивачу через неусунення недоліків у визначений ухвалою строк, за заявами про повернення або залишення без розгляду.

Відтак, слід розуміти, що сторона, нібито у формально законний процесуальний, але недобросовісний спосіб «вибирає собі суддю».

Збори суддів Галицького районного суду м. Львова у цій ситуації обговорюють кожен конкретний факт добросовісності здійснення стороною своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов’язків. Судді висловлюють своє обурення такою діяльністю правників, оскільки це впливає на авторитет конкретних суддів і суду в цілому.

Крім цього, це є процесуальною підставою, передбаченою п.4 ч.2.1 ст.20 ЦПК України, для відводу /самовідводу/ судді.

У разі виявлення системності таких, на наш погляд, не доброчесних процесуальних дій адвокатів, залишаємо за собою право звертатись до дисциплінарних комісій про притягнення до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та присяги.

Сподіваємось, перш за все, на розуміння, правовому проєвропейську свідомість правників, підвищення статусу адвокатури та судової системи в Україні.

За дорученням зборів  

Галицького районного суду м. Львова     

Голова суду                                                                                          Ірина  Волоско