Задати питання Задати питання
flag Судова влада України

Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

26 грудня 2017, 14:00

Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

 

Адміністративна відповідальність — вид юридичної відповідальності, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила адміністративний проступок, певного заходу — адміністративного стягнення.

Підставою адміністративної відповідальності є адмініс­тративне правопорушення (проступок). До винних у вчи­ненні правопорушення застосовуються адміністративні стягнення, передбачені ст. 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП України). Адміністративна відповідальність урегульована нормами адміністративного права, в яких наводиться повний перелік адміністративних проступків, адміністративних стягнень і органів, уповнова­жених застосовувати їх. Суб'єктами адміністративних пра­вопорушень є фізичні особи — громадяни і посадові особи. Серед суб'єктів адміністративних правопорушень вирізня­ються так звані спеціальні суб'єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних пра­вопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До них належать, зокрема, непов­нолітні.

 Міжнародною Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р., визначається, що "дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку" . При цьому законодавчо в Україні встановлено градацію віку дитини у таких вікових категоріях: малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою - у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення законодавець встановлює вік настання адміністративної відповідальності - шістнадцять років. Суб'єктом адміністративної відповідальності визнаються саме неповнолітні у віці від 16 до 18 років. У КУпАП відсутнє визначення поняття "неповнолітні", але ст. 13 передбачає відповідальність неповнолітніх, до яких відносять осіб віком від 16 до 18 років.

Перш за все варто зазначити, що вчинення правопорушення неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність.

Істотного значення для захисту прав та інтересів неповнолітнього правопорушника набуває можливість участі його батьків або законних представників при першому поясненні та складанні протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому існує потреба у визначенні процедури залучення батьків неповнолітнього до участі у провадженні у справі - повідомлення батьків неповнолітнього правопорушника та виклик для складання протоколу або залучення їх у якості законних представників, можливість участі яких передбачена ст. 270 КУпАП .

  Існують деякі особливості складання протоколу про адміністративне правопорушення. По-перше, вік, який має бути точно встановлений через долучення до матеріалів справи копії паспорту або, якщо він ще не отриманий, копії свідоцтва про народження особи. Крім того, неповнолітній вік особи є обставиною, що пом'якшує відповідальність. По-друге, до протоколу мають заноситись досить докладні відомості про особу неповнолітнього, з вказівкою місця навчання (або роботи), наявності самостійного заробітку, інших обставин, що характеризують його особу, а саме: чи раніше притягався він до відповідальності, чи були приводи до міліції, та обов'язково мають бути внесені відомості про обох батьків або осіб, що їх замінюють, які однаково відповідають за виховання своєї неповнолітньої дитини. По-третє, у протоколі мають зазначатись законні представники, якщо вони залучались, та захисник неповнолітньої особи. По-четверте, обов'язково до протоколу має бути долучено пояснення батьків неповнолітнього або осіб, що їх заміняють, з метою встановлення психофізіологічного стану неповнолітнього правопорушника, умов, в яких він проживає, та вирішення питання про належне виконання батьками обов'язків з виховання своєї неповнолітньої дитини.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні проступки, можуть бути застосовані захо­ди, передбачені ст. 24-1 КУпАП, а саме:

— зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим;

— попередження;

— догана або сувора догана;

— передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим грома­дянам на їх прохання.

Найменш суворим заходом є зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим. Цей захід орган адміністративної юрисдикції застосовує тоді, коли вій дійшов висновку, що неповнолітній визнав неправомірність своєї поведінки, суспільну шкоду скоєного діяння і покаяв­ся в ньому. Питання про форму публічного вибачення вирішує орган адміністративної юрисдикції з урахуванням усіх обставин справи і побажань потерпілого.

Попередження — суворіший захід виховного впливу, що полягає в усному оголошенні органом адміністративної юрисдикції офіційного від імені держави осудження непов­нолітнього правопорушника і його поведінки, яка вияви­лась у скоєнні адміністративного проступку.

Догана або сувора догана є заходами, які застосовуються до неповнолітніх правопорушників у разі систематичного невиконання ними встановлених правил поведінки і скоєння правопорушень, що свідчать про формування антисуспільної установки. Догана або сувора догана є жорсткішими заходами, ніж попередження неповнолітнього.

Передання неповнолітнього під нагляд батькам або осо­бам, що їх замінюють, складається з накладення на вказа­них осіб органом адміністративної юрисдикції зобов'язан­ня з посилення виховного впливу на неповнолітнього правопорушника: здійснення культурно-виховних заходів; роз'яснювальної роботи; систематичного контролю поведінки неповнолітнього та ін. Під особами, що заміню­ють батьків, розуміються усиновителі, опікуни і піклу­вальники.

Передання неповнолітнього правопорушника під наг­ляд педагогічному або трудовому колективу означає накла­дення органом адміністративної юрисдикції на відповідний колектив з його (колективу) згоди зобов'язання здійснюва­ти на неповнолітнього виховний вплив і контролювати йо­го поведінку. По суті, це довіра педагогічному або трудово­му колективу неповнолітнього, якого вони знають за спільною роботою або навчанням і за поведінку якого бе­руть на себе зобов'язання. Таким колективом може бути, наприклад, педагогічний колектив школи, де навчається неповнолітній, або трудовий колектив підприємства, де він працює. При цьому орган адміністративної юрисдикції, який розглядає справу про правопорушення неповнолітнь­ого, повинен бути впевнений у можливостях позитивного впливу такого колективу на неповнолітнього правопорушника, що передається під нагляд колективу.

Передання неповнолітнього правопорушника під наг­ляд окремим громадянам складається з покладення на них обов’язків з виховання піднаглядного і контролю за його поведінкою. Цей захід накладається тільки за згодою гро­мадян, яким передається неповнолітній і які добре зареко­мендували себе на педагогічній роботі або в іншій сфері суспільно корисної діяльності.

Цікавим є те, що ч.2 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом. А саме передбачено накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють в розмірі від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За своїм змістом це не є адміністративною відповідальністю неповнолітніх, а відповідальністю батьків або осіб, що їх замінюють, за дії неповнолітніх. Тому притягнення батьків неповнолітніх до адміністративної відповідальності справляє непрямий виховний вплив на неповнолітніх та вказує батькам на прогалину у вихованні, за допомогою чого здійснюється профілактика вчинення правопорушень, у тому числі повторних.

 

Підготувала помічник судді Домашовець М.Ф.