flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Кримінальний проступок. Як з 1 липня змінилися строки і процес розгляду справ у судах

14 серпня 2020, 12:10

1 липня набрав чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 2617-VIII.

До кримінальних проступків законодавець відносить визначені Кримінальним кодексом діяння (дію чи бездіяльність), за вчинення яких передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більш як 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн.) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

До кримінальних проступків, наприклад, належать такі правопорушення:

  • крадіжка (ч.1 ст.185 КК);

  • шахрайство (ч.1 ст.190 КК);

  • хуліганство (ст.296 КК).

Класифікація за тяжкістю

Тепер з кримінального кодексу зникає поняття злочин середньої тяжкості, а всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважаються не тяжкими.

Нова класифікація виглядає так:

  • кримінальні проступки (основне покарання не пов’язане з позбавленням волі, а штраф не перевищує 3 000 нмдг);

  • злочини невеликої тяжкості (основне покарання — до 5 років позбавлення волі або штраф до 10 000 нмдг);

  • тяжкі злочини (основне покарання — до 10 років позбавлення волі або штраф до 25 000 нмдг);

  • особливо тяжкі злочин (основне покарання — понад 10 років позбавлення волі або штраф понад 25 000 нмдг).

Розслідування кримінальних проступків

Дізнання (досудове розслідування кримінальних проступків) здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України.

"Дізнавач, що є службовою особою підрозділу дізнання, наділяється повноваженнями слідчого".

Слід зазначити, що процедура дізнання передбачає ширший перелік слідчих (розшукових) дій, які можуть вчинятися до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, порівняно із процедурою досудового слідства.

Наприклад, дізнавач може:

  • відбирати пояснення;

  • направляти на медичні огляди;

  • отримувати висновки спеціалістів;

  • знімати показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

  • вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, які є безпосереднім предметом кримінального проступку або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

Строки розслідування кримінальних проступків

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом 72 годин або 20 діб, якщо підозрюваний не визнає вину або існує необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій або вчинення кримінального проступку неповнолітнім.

"У разі необхідності проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову".

Строк закінчення дізнання

Дізнавач зобов’язаний не пізніше 72 годин з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.

Прокурор зобов’язаний не пізніше 3 днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи - протягом 24 годин здійснити одну із зазначених дій:

1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження, а в разі затримання особи - про негайне звільнення затриманої особи;

2) повернути дізнавачу кримінальне провадження з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у разі затримання особи);

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності;

4) у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.

Строк судового розгляду

Після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк, а у разі затримання особи – невідкладно призначає судовий розгляд.

Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта".

Отже, якщо говорити про переваги такого розділення кримінальних правопорушень, то ними є скорочення строків розслідування та призначення до судового розгляду, а також розвантаження слідчих органів досудового розслідування. Такі зміни забезпечать не тільки швидкий, але й ефективний та якісний розгляд кримінальних проступків, а також дотримання таких процесуальних строків уповноваженими особами органів дізнання та судом.

 

Джерело  

Підготувала помічник судді Мойсевич С.І.